У Наталії Олександрівни у мирний час було гарне, веселе життя. Вона виховувала дітей та працювала. Про Другу світову війну їй багато розповідала мама. Жінка засвоїла, як це страшно.

Коли побачила в небі перші вертольоти та танки, від сліз не втрималася. Вогонь, обстріли, що літають над головою снаряди - все, про що чула з розповідей мами, довелося побачити на власні очі.