Втратити дім, втратити справу свого життя, втратити рідних тобі людей – біль, який непросто пережити. Але Олена живе надією. Що вона повернеться до рідного міста. Що зможе знову показувати людям експонати, які створили діти. Її підопічні були переможцями всеукраїнських та міжнародних конкурсів, усі їхні роботи залишились у невеликому музеї у Кремінній.
"Коли я сідала в машину, я не знала, що тата обійняла востаннє"
Переглядів 321