Я з Харкова. Мені 26 років. Ми виїхали в перший же день, коли почалися обстріли. Я проживаю на Салтівці. Там страшне почало робитися з самого ранку 24 лютого.

Виїхати з Харкова було складно. Дуже багато машин було. На дорогах дурдом відбувався. Ми з міста виїжджали дві з половиною години. Впродовж шести годин дісталися до Новомосковська, де зараз перебуваємо, хоча по кілометражу туди їхати дві години.

Дуже багато черг зараз у місцевому ЦНАПі. Коли оформлювала ВПО, я приходила о сьомій ранку, а натовп був такий, що навіть неможливо було взяти талончик. В Харкові все було врегульовано: людина отримувала номерок і чекала чергу, а тут якось взагалі по-іншому. Тут проблематично роботу знайти, я зараз не працюю.

Хотілося б вірити, що найближчим часом війна закінчиться. Віримо, що наші ЗСУ звільнять всі окуповані території. Спочатку треба, щоб закінчилася війна, потім все потрібно відновити. Будуть повертатися люди з-за кордону до своїх родин, будемо будувати міста, піднімати економіку і гарно жити, аби тільки швидше закінчилася війна.