Дитина мешкає в постійному стресі від воєнної небезпеки, його однолітки та друзі розʼїхалися. 

Ходить на заняття спортом, але все одно самотньо почуває себе.

24 лютого ми були вдома, в Харкові, готувалися до школи, роботи. Був шок та розгубленість.

Зараз син знає, що таке прильоти та смерть.

Всі дні жахливі, постійно турбують думки про теперішнє та майбутнє. Важко залишатися в Харкові, коли так близько сусідство з рф. Але відвідуємо безкоштовні сесії з психологом в благодійному фонді.

Стикнулися з гуманітарною катастрофою, зверталися до волонтерів та допомагали різноманітні фонди.