Я працювала в лікарні бухгалтером. У перший день війни була на роботі. Тоді там ще були люди. Потім ховалась у бомбосховищі, а медики працювали та рятували людей, навіть їздили під обстрілами на виклики. 

У мене не було ліків, продуктів та води. Поліцейські допомагали у бомбосховищі всім людям, розвозили їжу. Також ми отримували допомогу від Фонду Ріната Ахметова.

Мені було дуже страшно, бо я могла загинути щохвилини. У моєї подруги вбили всю родину.

Коли я виїжджала, у місті були обстріли. Зараз живу в Дніпрі, винаймаю квартиру.

Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться і у нас буде нормальне життя.