На момент російського вторгнення  я, як і більшість українців, був вдома і мирно спав. 

Під час війни довелося зіткнутися з чергами в магазинах. Коли люди скуплювали всі обхідні і необхідні товари. 

З гуманітарною катастрофою не стикнулися - на щастя,  волонтери не залишили мене і мою сім'ю в скрутному становищі.

Дякувати долі-ми разом з родиною з перших днів повномасштабного вторгнення і до сьогодення. Роботи не маю. Я пенсіонер за інвалідністю.

Були і такі моменти, які приємно зворушили до глибини душі. Коли незнайомі між собою люди допомагали один одному. 

Є річ, яка нагадує про трагічні події, що розпочалися 24 лютого 2022 року. Це плед, яким ми вкривали дітей у сховищах.