Я була на роботі, коли почався обстріл з літаків о пів на восьму вечора. Так, це був перший раз, і ми зрозуміли, що буде щось страшне. Почали бомбити буквально за два кілометри від нашої роботи. Саме я була в нічну зміну.

Слава Господи, квартира наша не постраждала. Але постраждала у мами, там вікна та шибки вилетіли.

У підвалі сиділи, мабуть, у 2015–2016 роках. Хоча 2014-го, і 2019-го теж там були. Ми навіть учора мало не бігли до підвалу. Десь стукнуло-грюкнуло, а ми всі вже всі смикали. Люди вимирають сім'ями, тому що у багатьох інсульти та інфаркти.