Нове місто, працевлаштування за іншою професією, незручності для навчання дитини, онлайн, ніякої радості у дитини, ні відпочинку, ні спілкування з дітками, водити на якісь кружки додатково, треба гроші, яких не вистачає й так, бо є ще старша донька, яка навчається в університеті, за який треба платити, оце тільки за останній семестр сказали, що вона із зони бойових дій, то не треба платити. Та й постійно повітряна тривога, якось так.

Коли ми в Гуляйполі були, ще напочатку війни, починаючи з 2 березня, майже кожен день переховувалися у сусідів у погрібі, до якого потрібно було ще добігти через 3 хати під обстрілами. Світла в нас з 2 березня немає, газу, воду комунальники привозили, гуманітарку привозили.

Нашого кума, коли бігли в погріб, прочесало осколком шапку і зачепило голову.