24 лютого я виїхала з Сєвєродонецька. Спочатку переїхала до Кропивницького,  мене прийняли небайдужі люди. Я ховалась від обстрілів у підвалі. Потім переїхала до Дніпра.

У мене родина маленька – син і я. Зараз тримаємось, як можемо. Я допомагаю людям евакуюватись, підказую шляхи та способи.

Мене шокує гибель дітей, людей. Я сподіваюсь, що війна скоро закінчиться. Вірю, що майбутнє буде мирним.