Я працювала ще місяць після початку війни. Мій чоловік пішов у тероборону, а я залишалась вдома. У квітні виїхала до Дніпропетровської області. Чоловік залишився у Донецькій області. В евакуації мені завжди допомагали. Я вдячна всім, хто не залишився осторонь моєї біди. 

Найбільше мене шокувало, що рідні з Росії не вірять в те, що їхні війська нас вбивають. Це просто жах. 

Зараз я не бачу майбутнього. Обстріли в країні тривають. Я вірю, що війна закінчиться на умовах України. Хочу, аби воїни повернулись додому.