До війни моє життя було хорошим. 24 лютого 2022 я їхав на роботу і по радіо дізнався про початок повномасштабної війни.

Найскладніше було вижити. Були проблеми з продуктами, з водою. Їх довелося добувати: воду з джерельця, а продукти - по всіх можливих місцях.

Приємно було, що більшість людей залишалися людьми і допомагали одне одному вижити.

Виїхати було дуже складно. Навколо все горіло і вибухало. Потрібно було їхати, тому що була реальна загроза життю. Моя родина вибралась з Маріуполя, з рідних там нікого не залишилось.

Найбільше шокувала смерть тисяч мирних людей і те, що нашого міста більше не існує.

Там було житло, було все, що потрібно для життя, а зараз немає нічого. Добре, що тут, у Кривому Розі, є робота. А в Маріуполь я, напевне, не повернусь.