У перші дні війни я ще до кінця не усвідомлювала, що таке війна. Потім у Дніпрі почались обстріли. Страшно було виходити на вулицю. Я хвилювалась за батьків, які живуть в Нікопольському районі. 

Зараз Дніпро обстрілюють балістичними ракетами. Ситуація не покращується, але я нікуди не виїжджаю. 

Найбільше мене шокувало влучання ракети у багатоповерхівку. Загинули люди, зруйнувався один під’їзд. Це було дуже страшно. 

Дніпро приймає багато переселенців. Я вдячна за допомогу Фонду Ріната Ахметова, який підтримує нужденних з початку війни. Я також отримувала набір виживання. 

Сподіваюсь, що скоро всі українці житимуть в мирі та не потребуватимуть гуманітарної допомоги.