У перший день війни ракети прилетіли по аеродрому. У мене була паніка, було дуже страшно. У Сєвєродонецьку почались активні бойові дії. Місто обстрілювали з усіх видів озброєння. Руйнували будинки та цілі райони. 

Я вирішила вивозити сина. Дорога була небезпечною. Ми дістались Дніпра і зараз живемо тут. Моя мама не пережила війну, не витримала постійного напруження. Зараз її вже з нами немає. 

Мої рідні всі зі мною. Я сподіваюсь, так буде і надалі. Війна триває, і це жахливо. Я дуже хочу миру, мати своє житло та жити так, як раніше.