Юлія Сергіївна з сином у перший день війни виїхала з Нової Каховки на західну Україну, щоб не опинитися в окупації

24 лютого, коли почалась війна, я була вдома в Новій Каховці. О сьомій ранку ми вже виїжджали з міста в сторону західної України. На щастя, з евакуацією нам допомагали родичі й волонтери.

Я ніколи не думала, що на світі є стільки хороших людей, які готові допомагати незнайомим людям. Я вдячна волонтерам за одяг і продукти, які вони передали мені з сином.

Мої батьки й бабуся залишилися вдома в Новій Каховці. Їм дуже важко в окупації, бо вони регулярно чують вибухи, особливо вночі.

До війни я працювала у приватній лабораторії. Зараз не працюю, бо син постійно хворіє.

В мене є небагато речей, які вдалося забрати з дому. Вони нагадують мені про дім і всі ці страшні події.