У перший день війни я збиралась на роботу, але туди так і не поїхала. Всі мої колеги повертались додому. В селі почались бойові діти, привозили гуманітарну допомогу. Мій дядя був у Вугледарі, він там сидів у підвалі. Коли виїхав, сказав евакуюватись і мені. Я з дітьми виїхала до Запоріжжя. 

Війна мене позбавила всього. Мій рідний дім - у зоні бойових дій.

Моя бабуся після інсульту паралізована. Мені ледь вдалось її вивезти. Мої діти бояться обстрілів, постійно просять йти за диван. Я живу одним днем. Після війни доведеться все починати з нуля.