В Оріхові почались обстріли, і моє життя змінилось. З першого дня я сиділа у підвалі. Вісім місяців прожила під обстрілами. Не було води і світла. Дістати воду та продукти було дуже складно. Добре, що волонтери привозили допомогу.

На моїй вулиці вибухали будинки. Я не могла усвідомити, що таке відбувається. 

Я з чоловіком виїхала до Запоріжжя. Винаймаємо частину будинку. Мене шокує, що і тут немає тиші та спокою. Війна є війна. Жахливо переживати все це. Мій онук загинув на війні. Все це тяжко. Дуже хочу, аби війна закінчилась. Я відразу поїду додому.