Її вірші рятують життя. Не лише у переносному сенсі, а й буквально. Адже за допомоги рим Ольга Киця збирає серйозні суми українським військовим. Ольга згадує, як народжувалися ці вірші. Через біль, який був навколо. Через чужі та свої історії. Як виходила перша збірка "Нескорені". Як їй погрожували, як дякували, як читали і читають. В її віршах - загиблі герої та ті, хто лишився тут далі нести цей біль.