До війни було добре і спокійно, була впевненість у завтрашньому дні. Сім'я в повному складі, поруч в місті жили діти. Ми живемо на прикордонній території. Всю війну я провела тут з дитиною, зараз йому 14 років.
З вікон було видно, як летять снаряди. По місту ходили бойові машини, літали вертольоти. Ми часто чули стрілянину і гуркіт. Перед оголошенням перемир'я обстріляли наш будинок, розбили дах, моїй сусідці потрапили в квартиру. Ми заклеювали вікна скотчем, було страшно.
Моя молодша дитина дуже швидко подорослішала. Всі обстріли відбувалися у нього на очах. У нас не було світла, іноді відключали газ. Зараз дитина дуже дратівлива, але це особливості покоління дітей, подорослішавших у війну.
Моя мама жила в селі біля Щастя. У зв'язку з бойовими діями туди навіть швидка перестала їздити, а стан її здоров'я погіршився.
Діти поїхали, зараз живуть далеко від мене. За роки війни погіршилося матеріальне становище сім'ї. Військові дії сильно вплинули на здоров'я.
Ми отримували допомогу від Фонду Ріната Ахметова. Вона зіграла дуже важливу роль для нашої сім'ї. Не було зарплати, не працювали банки, тому продуктові набори були для нас подарунком долі. Ми дуже вдячні Фонду і низький уклін Рінату Леонідовичу.
Моя найбільша мрія - побачити всю сім'ю за одним столом.
.png "Імена")
