У мене є чоловік і двоє дітей. Ми жили в Сумах. Працювали з чоловіком на заводі.

24 лютого мені зателефонували з дитячого садка і сказали, що не потрібно приводити дитину, бо почалася війна. 

Ми ховалися в підвалі. Діти боялися. Ми з чоловіком залишилися без роботи. Не вистачало грошей, та й у магазинах нічого не було. 

В кінці березня, коли в місто ввійшли танки і почалися сильні обстріли, ми виїхали в село Сумської області. Тут нам виділили будинок. 

Я перестала спілкуватися зі своєю тіткою з росії. Коли останнього разу телефонувала їй, вона сказала, що ми самі винні і що це їхня земля. Після цього я більше не хочу підтримувати з нею стосунки.