Олександра залишалася в селищі Шевченково Донецької області максимально довго, бо була відповідальною за допомогу людям. Директорка закладу дошкільної освіти, вона приймала переселенців, які, автобус за автобусом, приїжджали до міста.  Людей треба було нагодувати. Так само, як і хлопців з тероборони. А потім ворог вдарив по садочку. На щастя, минулося без жертв. Але прийшов час виїжджати. 

Зараз Олександра мешкає у Дніпрі. Але все одно пам'ятає про своїх маленьких підопічних. І на Святого Миколая роздає їм солодкі подарунки.