Тетяна Іванівна жила неподалік заводу «Азовсталь». Їй з сім’єю довелося місяць жити без світла, води та газу. Не працювали магазини. Проблем із продуктами не було, але їсти готувати було ніде. Наприкінці березня залишатися в Маріуполі стало нестерпно, разом із рідними їхали під безперервними обстрілами з усіх боків.
.png "Він був справжній герой")
.png "Привезли Катю додому, поховали в садку")
.png "Імена")
