Коли прийшла на роботу в школу у Сєвєродонецьку на Луганщині. Не було води, світла, а потім і опалення. Сидіти і ночувати в підвалі, було найстрашніше, коли земля здригається під ногами. Були запаси вдома і консервації. З родиною виїхали в Кіровоградську область, дитина дуже боїться будь-яких гучних звуків та часто плаче. Ми їхали в невідомому напрямку, тоді дуже багато людей виїжджали, і було дуже складно знайти житло. Нас прийняла жінка, яка зовсім нас не знала. Два тижні ми прожили в неї безкоштовно. Працюю вчителем початкових класів. Робота з дітьми, це щастя для мене. Є осколок, який поранив друга. Слава Богу, він живий.
"Ми їхали в невідомому напрямку, тоді дуже багато людей виїжджали"
Переглядів 112