Моєму молодшому синові дев'ять місяців. Ми з ним гуляємо тільки однією дорогою, де можна ходити без остраху.

Ми на межі виживання

Усе інше заміноване. Наше селище довго було закритим, адже ми знаходимося прямо на передовій.

Будинок сусідів дивом встояв під час обстрілів, хоча тріснула стіна від вибухів, а вікна ми склили чотири рази. Уп'яте вони вже плюнули й просто вікна плівкою забили.

Ми самі в підвалі мало не місяць провели. Газу в нас немає в селі й усього два колодязі з умовно питною водою.

У радіусі 30 кілометрів роботи годі й шукати – навколо такі ж прифронтові села та селища. Ми на межі виживання…