Коли взимку в будинку Марини Ольховик вдруге вилетіли шибки, вона вирішила переїхати з Ясинуватої в Новгородське. Але виявилося, що там нічим не краще.
Я до війни жила в Ясинуватій. Коли почали обстрілювати, три попадання у нас було: в город, за хату і перед будинком, метрах в десяти. Скло вилітали два рази, і це взимку було, в мороз.
Тоді я поїхала в Новгородське, але тут виявилося не краще. Ті ж обстріли і так само люди страждають, що там, що тут. Тільки там в будинку були всі зручності, а тут немає. Воду ми привозимо, був час, більше місяця світла не було. І будинок треба дровами топити.
Ми продуктову допомогу отримували спочатку від Ріната Ахметова, потім від Червоного Хреста, взимку давали брикети від фонду «Карітас», щоб грубку топити. Все це була велика допомога. Я ж самотня мама, а виплати призупинили, продуктів не було.
Мрію, щоб все у нас налагодилося і жили люди нормально, щоб робота була і зарплата.