Валентина Іванівна живе разом із сестрою, чоловіки їхні померли, а діти роз'їхалися хто куди. Її діти тепер у Дніпрі.

Жінка із сумом згадує, як збиралися сім'ями, ходили до батьків у гості.

Вона мріє, щоб швидше настав мир і благополуччя, і щоб повернулися діти додому.