Мені 20 років. У мене є дочка. Ми зараз живемо в Мирнограді з мамою, сестрою, з братом і дядею. 

У нас війна розпочалася у 2014 році. Ми тоді сиділи у підвалі. У 2022 році на початку вторгнення росії сестра була у пологовому будинку. Вона народила 19 лютого, приїхав чоловік її забирати. Він у неї військовий. Потім він пішов воювати, а ми залишилися. Сиділи у погребі, тому що стріляли сильно. У нас дуже багато дітей в родині. Вони всі були в шоці, спочатку розбіглися. Ми ледве їх зібрали. 

У Красногорівці вода одразу зникла, світла не було два місяці. І магазини всі були зачинені. Була гуманітарна допомога - так і виживали.

До нас приїхали поліцейські і сказали, що або ми виїжджаємо, або у нас заберуть дітей. Ми відразу і виїхали своїм ходом. У нас був знайомий, який нас вивіз. Ми забрали кішку. Спочатку жили у знайомих, а потім зняли собі квартири через пів року. 

Ми дуже сподіваємося, що війна закінчиться вже у цьому році. Сподіваємося, що наше місто відбудують і ми повернемося додому.