Я з міста Горностаївка Херсонської області. У мене є чоловік і діти. До війни у чоловіка було невелике підприємство, що займалося виготовленням понтонних переправ.

У перший день повномасштабного вторгнення нам зателефонувала донька, яка навчалася в Херсонському обласному ліцеї, і сказала, що почалася війна. Ми одразу заправили автомобіль і поїхали по неї.

Коли поверталися додому, на Каховській ГЕС побачили колону танків. Ми не зрозуміли, що відбувається. Вже вдома після перегляду новин дізналися, що Каховську ГЕС окупували.

Упродовж першого тижня війни аптеки не працювали. У магазинах були продукти місцевого виробництва, але ціни на них зросли. Потім окупанти завозили товари з Криму. Продукти були дуже дорогі та несмачні. Ліки також завозили, але вони теж коштували недешево.

Ми виїхали, бо не хотіли жити під владою росії. За проукраїнські погляди окупанти катували, тому залишатися було небезпечно. Батьки не захотіли виїжджати.

На новому місці нелегко. Ми не знаємо, що на нас чекає завтра, але відчуваємо підтримку держави й благодійних фондів. Ми дуже вдячні всім за допомогу.