Я пам'ятаю, як ще в 2014 році літали літаки, і один збили над Лоскутівкою. Видно було з двору нашого будинку, як це все відбувалося. Було дуже страшно.
У нас у Врубівці є зруйновані будинки та жертви серед мирного населення. Таке було.
У нас у сусідньому під'їзді вікна та дах побило осколками. Але дах замінила якась благодійна організація. Отак наш будинок легко обійшовся.
Електрику нам не вимикали, а з газом були перебої. Тому що на початку селища з боку Попасної було пошкоджено газову трубу.
. Відключали газ дні на три, доки проводили роботи.
Дитячому садку, у якому я працюю, давали гуманітарну допомогу від різних організацій, і не одного разу. І ми у нашому селищі отримували коробки з продуктами. А потім нам миючі засоби давали: «Білизну», мило.
Наразі вже все відновилося, і гроші в банкоматі можна знімати, і все інше.
А у 2014 році був такий період, що й хліба в магазині не було, неможливо було купити.
І гроші не можна було в Попасній зняти, їздили чорт-зна-куди, у Сватове.
Ой, спокій лише згадуємо тепер. Хотілося б, щоб не стріляли, щоб не боятися за своє життя та життя дітей. Мрію про мир. Всі ми у Попаснянському районі мріємо, щоб швидше закінчилася війна.