Ми були окупації, з роботи звільнили, безгрошів'я, не було продуктів в магазинах, в аптеках - ліків, постійні обстріли в місті, допомогти немає кому… Зіткнулись з нестачею їжі, води, світла, медикаментів, тепла, інтернету та роботи. Ми хотіли з синочком виїхати з Херсона до Хмельницька і потрапили під обстріл: наш вагон підірвали…

Дивом вижили, ми лежали вдвох під лавкою на вокзалі. Військові нас привезли додому, ми так і не виїхали… Дитина отримали велику психологічну травму, зараз взагалі не виходить на вулицю, не спілкується з дітьми…