Ми приїхали сюди з Херсонської області. Я працювала на залізниці, у мене дві дочки. Жили нормально. З початком війни почалися страждання. Це дуже важко. Не можу передати словами і нікому не бажаю опинитися на нашому місці. Багато разів сиділи в погребі. Я cвоє вже прожила, але дітей дуже шкода.

Хотілося б забути все, починаючи з 2014 року. Щоб ніколи не довелося бачити, як до сусідів влучив снаряд, а все полетіло до мене. Я на карачках лазила по дому.

Ми жили нормально, але з початком війни почалися страждання

Фонд Ріната Ахметова надавав нам допомогу, ми йому вдячні. Пенсія маленька, я виживала завдяки гуманітарній допомозі. Рінат Ахметов завжди допомагав продуктами. Мені також допомагали і Червоний Хрест, Карітас і польська організація.

Правнуку два з половиною роки, дуже хочеться його побачити школярем. Одна внучка живе в Москві, друга в Києві. Мрію, щоб мої діти, онуки і правнуки жили нормально, і щоб я ще трохи прожила.