Хоменко Аделіна

Веселинівський ліцей, учениця 9-В класу

Вчитель, який надихнув на написання есе: Бакуринська Наталя Ігорівна

"Моя Україна майбутнього"

Миру усім! Мирного неба над головою! Які звичні для нас зараз слова… До 24 лютого 2022 року ніхто з нас не замислювався над значенням такого короткого бажаного слова «мир». І тільки тоді, коли ворог увірвався на нашу землю, коли біда прийшла до кожної української родини, всі ми почали цінувати життя, яким жили до війни, та реально замислюватися над значенням цього слова для кожного з нас. Для мене мир – це світ, сповнений любові, гармонії та поваги одне до одного. Світ без болю, без страждань, без конфліктів та без війн. Світ, у якому чути радісні голоси малечі та безтурботні голоси батьків. Світ,у якому сонячні зайчики приходять до тебе в гості та лоскочуть твої зіниці. Світ, у якому кожен прокидається від щасливих матусиних слів «Доброго ранку», а не від звуків сирени, які сповіщають про повітряну тривогу. Світ без крові та сліз…

Я вважаю, що зараз мир – це єдина мета для мене і кожного з нас. Дуже боляче усвідомлювати, що хтось прийшов на твою рідну землю і просто почав вбивати дітей, все руйнувати, знищувати те, що наш народ будував протягом життя. Де та прекрасна та весела країна? Де ті щасливі люди, які раніше й не задумувались, що скоро їхньої домівки не стане?

Однак, незважаючи ні на що, я впевнена, що в нашої країни обов’язково буде велике майбутнє. Звичайно, всі ми бачимо його по-різному. Я бачу його щасливим та радісним. Всі, хто за різних обставин покинув свою Батьківщину, повернуться додому, на свою рідну землю. Після Перемоги ми обов’язково відбудуємо всі понівечені міста, села, будинки, відновимо всю пошкоджену інфраструктуру. І всі разом почнемо працювати на відбудову нашої країни. Моя задача на сьогодні та після нашої Перемоги – гарно навчатися, щоб мати змогу в майбутньому зробити особистий внесок у відбудову моєї держави. Ми неодмінно повернемо всі ті території, які підло вкрав у нас ворог. Повернемо кожен сантиметр нашої України додому, адже це наша земля. Недарма в народі кажуть, що «світло перемагає темряву, а світ – війну».

У найближчому майбутньому Україна неодмінно вступить до ЄС. З’являться нові перспективи для розвитку нашої Батьківщини. Адже Україна – це європейська країна, країна майбутнього. Про це у 2014 році на Майдані Незалежності українці гордо заявили під час Революції гідності.

Перше, напевно, що я зроблю після нашої Перемоги – поїду на море, в наш Крим, бо Крим – це Україна. Приємно, коли тебе обіймають теплі хвилі Чорного моря та зігріває своїм теплом яскраве сонечко. Такі далекі та незабутні спогади! Дійсно, далекі… Адже з російським вторгненням усе узбережжя Чорного моря укрите мінами, які несуть загрозу життю мирних мешканців. А через підрив Каховської ГЕС забрудненою стала екосистема всього Чорноморського регіону.

Друге, що хотілося б зробити, – це відвідати ті місця України, в яких раніше не було змоги побувати. Адже наша країна багата та різноманітна: це українські «Мальдіви» в Херсонські області на острові Джарилгач і «Васильківські Карпати» на Київщині, це Аккерманська фортеця на Одещині і Батурин – гетьманська столиця козацької доби – на Чернігівщині. Це чудовий замок-палац Грохольських на Вінниччині, Свірзький та Олеський замки на Львівщині…

Це буде свято для всієї країни. Ми зберемося великою дружньою родиною, накриємо святковий стіл, щоб вкотре переконатися, що «кропивницькі паляниці зі смаком полуниці, що продаються у крамниці біля укрзалізниці» найсмачніші в усьому світі. Заспіваємо дружньо «а ми тую червону калину підіймемо, а ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо…» І неодмінно запустимо величезні феєрверки, які не мали змоги використовувати раніше. За переможним столом обов’язково згадаємо усіх загиблих воїнів-Героїв, які віддали найцінніше, що мали, – своє життя, за те, щоб ми жили у вільній успішній країні. Слава Україні! Героям слава!