У мене четверо дітей, виховую я їх сама. Роботи в нас у селі нема, тому доводиться економити на всьому. Піч, наприклад, палимо горіховою шкаралупою замість вугілля та дров. Чищенням горіхів я заробляю на життя.
Чоловік загинув три роки тому, мені доводиться виховувати самій чотирьох хлопчаків, а це і так складно. Ще й воєнні дії змінили дітей. Після того як ховалися в підвалі від обстрілів, трирічний Микита злякався, Діма став сильно нервовий.
З жахом згадую, як ми залишилася без соціальних виплат, не було навіть тимчасового заробітку. Я не знала, що робити, не було навіть картоплі. Гуманітарна допомога тільки й рятувала. Звичайно, я намагаюся балувати своїх синів хоча б якось. На їхнє дитинство випало занадто багато випробувань.