2014-й рік це був. Дуже в нас тут стріляли. Ми стояли ввечері на вулиці, снаряди літали над хатою. Ось тоді особливо страшно було, коли я з моїми чотирма дітьми сиділа в підвалі, а все десь поруч вибухало...
У нас постраждали вулиці, будинки. Мої діти тоді до того перелякалися, що Микита [тоді зовсім] маленький, боїться навіть зараз, коли грім гримить. Або якщо десь далеко чує постріли, він одразу тікає в хату. Він боїться цього.
Останнім часом тихо, але бувають ще постріли, чути, що десь гупають, десь стріляють. Ось учора теж було чутно. З якого боку – незрозуміло. Страшно, дуже страшно. Страшно за дітей.
Я хочу, щоб вони добре вивчилися. Підняти їх на ноги. І щоб далі пішли вчитися, щоб нормальні виросли діти. Важко, але намагаюся щосили.
Спасибі, що «гуманітарки» допомагають. Від Ріната Ахметова я завжди отримую. Велике спасибі йому за це, виручає. Це дуже рятує нас. Я сама діток тягну щосили, як можу. Одягаю і навчаю.
У нас куток у будинку обвалився цілком. Тріщини пішли від того, що будинок трясеться, коли вибухи. Тріщини пішли всюди. Ледве все тримається. Боїшся, буває навіть, що і дах впаде на голову.
.png "Він був справжній герой")
.png "Привезли Катю додому, поховали в садку")
.png "Імена")
