Наша родина пережила мінометний обстріл, тепер ми боїмося всіх гучних звуків, погано спимо. Нас евакуювали волонтери, ми виїхали з однією сумкою на 5 чоловік та собакою спаніелем.

Найважче було переживати обстріл 18 березня 2022 року, під час якого ми були у будинку. На нас сипалося скло та бруд з вулиці, горіли сусідні будинки, взривною хвилею відкрило двері у підвалі.

Тоді їжі у магазинах майже не було, окрім хліба. Аптеки не працювали. Не вистачало звичайних таблеток від високої температури.