Завальна Оксана, учениця 10 класу Путрівського академічного ліцею Глевахівської селищної ради

Вчитель, що надихнув на написання есе - Басиста Віта Володимирівна

Війна. Моя історія

Ранок. Сніданок. Родина. Школа. Друзі. Тиша. Мир…Щоденно, звично. Здавалось,нічого особливого. 24  лютого 2022 року  очікувала  такого ж ранку. Підготувалась до уроків. Але прокинулась о п'ятій ранку від виску сирен автомобілів та вибухів. Думала, що вибухи примарилися.

Затамувала подих, прислухалась. Вони повторювались. Кинулась до вікна. Небо палахкотіло. Було страшно. Про побачене люди переписувались у соцмережах. Охопила паніка. Всі зрозуміли: війна.

Багато людей в перший же день почали  роз'їжджатися у пошуку безпеки. Два дні нашою вулицею рухались цивільні автомобілі. Лише на третій день потік зменшився. Почали їздити військові машини. Було багато машин з помітками «V», «X», «Z» «O». Про рух таких машин ми повідомляли відповідальним особам.

На вулицю не виходили, було небезпечно. У місті були окупанти. З нашого балкону було видно зарево від вибухів у Києві, Бучі. Ірпені. Макарові. Над будинком літали ракети. Одного разу пролетів над будинком російський літак. Багато різноманітної інформації не зовсім точної, яка тільки більше заплутувала.

В моїй школі відбулось багато змін. Там був пункт тероборони. Призупинилось навчання. Через деякий час поновилось, онлайн. Уроки завершувалися під час повітряних тривог та коли вимикали світло. Нас вже навчали не лише академічному матеріалу, а й безпеці.

Війна змінила погляди та плани на життя в дорослих і дітей. Зрозуміли цінності мирного життя, радість спілкування. Горе. Біль. Розлука. Сльози. Подорослішали. Мрія в усіх одна – перемога. Багато втратили, але стали сильніші.

Моя родина нікуди не виїхала. Після 9 класу обрала для навчання Путрівський академічний ліцей. Мрію, планую, ставлю нові цілі. Обов’язково здобуватиму вищу освіту. Відновлення країни після війни - основне завдання мого покоління. Минуле не забула. Ніколи. Українське сонце ще зійде, зорі засяють. А хто змусив нас страждати, поринуть в темряву.