Трушкевич Анна

10 клас, Костянтинівська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Балаклеївської сільської ради Черкаської області

Вчителька, що надихнула на написання – Карпенко Наталія Андріївна

Моя Україна майбутнього

Наша Україна зараз переживає нелегкі часи.

Я, як справжня патріотка, вірю, що мій народ подолає всі труднощі та негаразди, які прийшли на нашу землю.

Впевнена, що його незламний характер, цілеспрямованість та ентузіазм стануть прикладом для інших народів, які теж потерпають від військових агресій та намагань придушити демократичні перетворення.

Зараз я навчаюся в школі, цікавлюсь історією моєї Батьківщини, з особливою увагою слідкую за новинами. І до мене приходить розуміння того факту, що всі надії та сподівання на краще майбутнє в моїй країні пов’язані з молодим поколінням українців. Ми амбіційні, цілеспрямовані, завзяті, щиро віримо, що заслуговуємо на краще майбуття. Але просте бажання не змінить ситуацію. Потрібно багато навчатися та працювати, щоб досягти омріяних результатів. Маю надію, що після перемоги українська держава зможе забезпечити молодь якісною освітою.

Наші коледжі та виші стануть на один щабель з найкращими навчальними закладами Європи та світу.

Українська молодь вважатиме за честь навчатися на Батьківщині, а іноземні студенти конкуруватимуть між собою за змогу вчитися в Україні.

Вірю, що нова Україна буде піклуватися про cтан здоров’я кожного свого громадянина, медична допомога надаватиметься вчасно, якісно та безоплатно. Ця галузь знаходиться в постійному розвитку й українські фахівці «не пасуть задніх». Вони постійно вдосконалюють та відточують свої професійні навички, особливо зараз, рятуючи життя наших захисників і захисниць на полі бою. Після перемоги наші медичні працівники продовжать прославляти українську медичну науку, як це в свій час робили О. Шалімов, М. Амосов, О. Богомолець та багато інших.

В майбутньому українці ще більше шануватимуть свої традиції й історію, бо вони глибинні, неповторні, багатогранні. Наш національний одяг – це витвір мистецтва. Наш гопак – один з найскладніших танців у світі. Козацтво – унікальне явище в історії людства. Нам є чим пишатися і передавати в спадок майбутнім поколінням.

Мені хотілося б, щоб усі музеї, історичні пам’ятки, які зараз перебувають у занедбаному стані, зруйновані російськими ракетами чи знаходяться на окупованих територіях, були відновлені або повернуті в Україну. А люди з усіх куточків світу приїздили до нас познайомитися з культурною та історичною спадщиною українців.

А якою багатою є природа України! Скільки мальовничих краєвидів, безкрайніх лісів, повноводних річок та широких степів прикрашають мою землю. Мрію, щоб тисячі туристів щороку приїздили до нас відпочити, набратися сил і позитивних емоцій. Вірю: ми швидко відновимо екосистему, наші сквери, парки, заповідники - і стане українська земля туристичною Меккою.

Моя Україна майбутнього існуватиме в світі, де не буде місця жорстокості, байдужості, ненависті. Закінчиться війна - і у нас запанує мир. Всі, хто зараз мужньо боронить нашу землю, повернуться живими до своїх домівок, до своїх родин. В майбутній Україні не буде місця страху, над нашими головами буде мирне небо, обличчя будуть усміхненими, а очі сяятимуть від щастя.

Я вірю в те, що наша Перемога буде зовсім скоро і країна розквітне. Українці забудуть про те, як жили на маленьку пенсію чи мінімальну заробітну платню, перестануть згадувати, як здригалися від сигналів повітряної тривоги та вибухів снарядів. Притупиться пекучий біль в серцях тих, кого не оминула ця страшна війна.

Моя Україна майбутнього відбудується, відновить все, що пошкодили російські ракети та дрони. Відродиться з попелу, як птах Фенікс. Вона ніколи не стане на коліна!!! Це буде нова сторінка в історії України, сповнена надій, мрій та сподівань. І це буде моя оновлена Україна!!!