Мені 73 роки, пенсіонер, живу в Лиманах Миколаївської області в батьківській хаті. Тут мій дід і батько мій поховані, і родичі тут мої поховані. Коли почалася війна, я залишився на своєму місці. А люди всі поїхали подалі від біди.

У мене є родичі по материнській лінії в Тульській області, я з ними спілкувався і казав їм, що вони не праві, що не можна так. А вони казали: «Ура, Путін!» І що у нас тут бендерівці, і дітей їдять – таку нісенітницю несли! З них тридцть років робили ідіотів, і тепер це надовго. Ну, хочуть жити так, - хай живуть.

Нам повезло в тому плані, що загарбники минули наше село, не зайшли в нього, і пішли на Миколаїв. Там і отримали сповна те, що хотіли. Слава Богу, наші хлопці, які там воювали, зупинили їх і не дали проломити на Одесу. 

Гуманітарна допомога дуже потрібна, особливо пенсіонерам, за це дякую, пенсії зараз невеликі. 

Не чіпали б нас, і ми б собі жили. Скільки вони натворили біди! Одна Каховська ГЕС чого коштувала! Це ж колись треба відновлювати, а за які гроші, де їх взяти? На це потрібно мільярди грошей, і мільйон людей. Ми про це будемо згадувати ще довго про наш «братській руський народ».