Постійно думаю, як прогодувати дітей. Через це доводиться щодня їздити по кілька кілометрів у корівник. Там наша корова Кука, яка рятує моїх дітей від голоду.
Моїй доньці Ангеліні 14 років, вона нещодавно навчилася доїти корову. Ми робимо бринзу, сир… Але така можливість з'являється, тільки коли тихо.
Три роки тому наш будинок потрапив під обстріл. Тоді діти мало не загинули. У них було двоповерхове ліжко. Під час обстрілу з вікна на нього полетіли осколки скла, стеля впала. Поки діти пробиралися до виходу, порізали руки та ноги.
Будинок відновлювали власними силами. Заощаджували буквально на всьому. Усе, що могли продати з молочної продукції, продавали.
Тут у найближчих селах люди безробітні. Багато хто з них до війни працював на агрофірмі, а зараз вона занепала.