Мені 57 років. Я живу в місті Охтирка Сумської області. На щастя, мій будинок вцілів. В лютому донька дізналася, що вагітна. Слава Богу, з нею все добре. Вона народила синочка. З моєї рідні ніхто не постраждав.
Моя мама мешкає у Великій Писарівці. Вона зателефонувала вранці 24 лютого і сказала, що бачила, як на Охтирку пішли російські танки. Я соціальний працівник. Обслуговую бабусь.
Коли в Охтирку ввійшли російські військові і почалися бої, я завела до підвалу свою підопічну, яка пересувається на двох ціпках, і просиділа з нею до вечора.
25 лютого виїхала з міста, а першого березня повернулася, бо не могла надовго залишити своїх підопічних.
Навіть під час обстрілів волонтери привозили продукти. Всі люди похилого віку та інваліди до сих пір отримують гуманітарну допомогу.