Попасна була постійно в «сірій зоні». Для нас війна ще у 2014 році почалася. Я працювала бухгалтером у дитячому садочку і 24 лютого пішла на роботу, щоб виплатити людям заробітну плату. 

Десь із 3 березня в нас уже не було світла, води і зв’язку. Їжа була, бо ми у своєму будинку жили і мали запаси.

Ми дуже тяжко виїжджали, тому що не було «зелених коридорів», не було зв’язку. Не знали, як виїхати. 

Все наше життя змінилося у війну. Хтось поїхав з дому, хтось залишився. Зараз живемо одним днем. Нічого не плануємо. Бо коли все втратив, то важко починати все знову.