Війна забрала в нас все, що мали... Власне житло, теплу постіль, улюблену філіжанку для чаю, мирне небо, душевний спокій та рівновагу… Я інвалід 3 групи, виїхала із Запоріжжя з онуком, меншою донькою і її двома дітьми. Від Запоріжжя до Львова ми їхали 5 діб. Найстрашнішими були корки по 50 кілометрів, а в нас була на руках 9-тимісячна дитина... Ночували на підлогах в церквах і просто місцях, де можна було прихилити голову хоч на 3-4 години...

Шокували тривоги в Запоріжжі, які тривали по декілька годин на добу по 4-5 разів... Я була якраз хвора на ковід. Нашу родину Бог милував, ми живі.