Перша спроба виїхати з нашого містечка Снігурівка 19 березня 2022 року була невдалою. Нашу сім'ю й декілька інших на виїзді вивели з автоматами з машин. Дітей віком від 3 до 16 років та дорослих. Окупанти кричали й тикали в нас автоматами, смикали затворами.

Під час цього почався обстріл «градами». Окупанти й ми дуже налякалися. Нам почали кричати, щоб ми падали на узбіччя дороги. Коли вони з'ясували, що працюють їх «гради», то нас відпустили назад до нашого містечка.

Мене шокувало виведення дітей під дулами автоматів. Найбільше я переживала за життя наших дітей. Найбільші труднощі під час війни – нестача продуктів й води. Приємно зворушило мене, коли ми виїхали з окупації.

«Окупанти кричали й тикали в нас автоматами. І тут почався обстріл «градами»

Я працювала до війни на ст. Снігурівка черговою по станції. Поки тимчасово працюю на ст. Одеса-Сортувальна.

Наша сім'я об'єдналася під час війни. Ми зрозуміли, що найважливіше в житті – це життя.