Фікс Костянтин, 9 клас
Колубаївська гімназія Гуменецької сільської ради
Вчитель, що надихнув на написання есе: Гуменюк Лариса Леонідівна

Моя Україна майбутнього

Останнім часом Україна переживає жахливий час, на неї звалилося як грім на голову страшне лихо – у наш дім прийшла війна! Багато сімей залишили свої домівки, особисті речі, рідні села, міста. Це дуже тяжко, адже залишити місце, про яке у тебе є багато цікавих, смішних і важливих спогадів, насмілиться не кожен. Але всі ми віримо, що скоро цей жах скінчиться, тому що наші громадяни, наші воїни, наші іноземні друзі ведуть боротьбу зі злом, що прийшло на нашу землю.

Я сподіваюсь, що в майбутньому наша країна переможе, і ми її відбудуємо, щоб жоден недруг не посмів сказати, що Україна слабка і безпорадна. Я вірю, що майбутнє нашої країни не буде голодним, холодним і безнадійним. А буде справедливим, де кожен громадянин має можливість реалізувати свій потенціал та жити щасливо. До нас будуть приїздити всі, кому ми будемо цікаві,щоб побачити наскільки українці сильна та мужня нація, і наскільки ми добрі та приємні люди.

Майбутнє нашої країни не обмежене перемогою над ворогом. Наше майбутнє буде сповнене всім добрим та прогресивним. Я гадаю, що одразу після перемоги я буду святкувати разом з усією Україною. Це буде один з найкращих днів нашої держави. Святкувати будуть усі, що дорослі, що малі й усім буде тепло на душі, тому що українці змогли відстояти свою культурну спадщину, свою ідентичність.

Але це майбутнє ще не настало та всі ми віримо, що воно обов’язково настане.