У перший день ми почули вибухи. Так дізнались про початок війни. Я була вагітна. Дуже швидко ми опинились в окупації. Лікарні не працювали. Морально там знаходитись було дуже важко. 

Ми виїхали самостійно до Полтави. Виїхали ще нормально - пізніше людям вже було дуже тяжко виїхати. 

Я народила трійню вже в Полтаві. Було дуже приємно, коли наші війська визволили наше село. Нас там не було на той час, але розповідали знайомі, як це було. Всі люди дуже раділи. 

Війна нас об’єднала, не зважаючи на те, що вся наша родина розкидана по світу. Я дуже хочу додому і жити, як і раніше, після перемоги України.