Я жила у місті Оріхів. Від перших днів війни у нас почалися обстріли. Одного дня я сіла на кухні поснідати і чую: щось летить. Я, перелякана, побігла до зали, а кімната вся вже чорна.

В результаті обстрілу у мене зруйнований балкон і кухня. Я була вдома під час того обстрілу. На щастя, я не поранена. Скло, яке змогла, я позбирала. І досі уламки вікон стирчать у квартирі.

У місті під обстрілами я прожила два місяці, потім виїхала. Я не знала, куди їду. Зараз я живу в Запоріжжі в онука. Тут нас - троє мешканців з одного під’їзду. Що буде далі, я не знаю. Сподіваюсь, хоч вікна допоможуть поставити.