Оксана Анатоліївна попіклувалась про сусідів і просто незнайомих людей, бо на всіх замовила гуманітарну допомогу

Я була у Кремінній, коли почалась війна. Нам було дуже важко, адже спочатку ми залишилися без світла, газу та водопостачання. Потім у місті не стало харчів.

Я була в розпачі, коли окупанти розбили мій будинок, але попереду на мене чекали ще страшніші новини – загибель братової дружини.

На початку квітня я отримала гуманітарну допомогу для себе й інших людей, бо самостійно склала списки благодійної організації. Люди були дуже вдячні, коли я допомагала їм. Втім, через деякий час я була вимушена евакуюватись із міста.

До війни я працювала звичайним продавцем. Зараз мій заробіток - це допомога людям, наприклад: вибрати картоплю, прибрати город.