Я жила біля Енергодару. У перший день війни навіть не зрозуміла, що почалась війна. Після окупації Запорізької АЕС стало зрозуміло, що ситуація швидко погіршується. Потім окупували й моє село. Мені стало страшно, тому я вирішила залишити рідний дім. 

Я виїхала на Дніпропетровщину. Дорога була вільною. Складнощів з евакуацією не було. Нас зустріли волонтери, які дуже допомогли. Я зупинилась у батьків. 

Я вірю в перемогу ЗСУ та вільне життя у вільній країні.