У зв'язку з російської агресією ми з 2014 року проживали під постійним почуттям страху, чули звуки вибухів. У 2022 році після прильотів у двір,  вилетіло вікно в кімнаті, де знаходилась дитина. Тоді ми покинули свою домівку, залишили батька та бабусю, залишили усе, що було таке дороге...

А тепер залишились самі, в чужому місті, без близьких та рідних, які розкидані по всій країні. Страшно, коли страждають та гинуть нікому не винні люди та діти…

13 квітня 2022 року після прильоту у тата вся спина була в осколках, довелося самостійно їх доставати.