Мені 71 рік. Я жила в місті Оріхів. Там мешкали і мої діти. Ми залишалися вдома до кінця квітня. Поруч вибухали снаряди. Номального бомбосховища не було. Вікна в будинку вилетіли. 

Коли адміністрація організувала евакуацію, ми виїхали. Взяли з собою лише документи. Шкода було залишати все, що нажили. Квартира поки що ціла, але невідомо, чи вистоїть до кінця війни. 

У Запоріжжі ми отримали гуманітарну допомогу від Фонду Ріната Ахметова і Оріхівської громади, за що дуже вдячні. 

Хочеться, щоб швидше закінчилася війна, щоб діти і внуки були щасливі, щоб Україна процвітала. Хочеться миру.