Я народився і виріс в селі Межиріч Сумської області. Садок, школа, армія – так при колгоспі і жив: ферма, робота. Маю жінку, двох дітей, трьох онуків. 

24 лютого ми вдома, в селі були. Зараз же у всіх телефони, телевізори - так і дізналися. А десь 26 числа пройшла колона по селу, то земля гуділа від такого.

З харчами проблем немає, бо ми в селі. Живемо потихеньку. Допомагаємо армії – картоплю і закрутки громада збирала.

Горе зближує. З рідними частіше почали дзвонити один одному, зустрічатися. Ми так дуже не перелякані, як у людей страшне робиться. Просто тривога за рідних, близьких, друзів. Багато хлопців пропало. Зараз чекаємо перемоги.